Лікарський засіб Міарин / Miarin
Фармакотерапевтична група
Антидепресанти.
Код АТХ N06A X03
Склад
діюча речовина: mianserin;
1 таблетка містить міансерину гідрохлориду — 30 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; натрію кроскармелоза; повідон; кислота лимонна, моногідрат; магнію стеарат;
оболонка поліетиленгліколь 8000, гіпромелоза (Е5), гіпромелоза (Е15), гідроксипропілцелюлоза, титану діоксид (Е 171).
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка: Міансерин, діюча речовина лікарського засобу Міарин, належить до групи піперазино-азепінових сполук. У хімічній структурі міансерину відсутній боковий ланцюжок, характерний для трициклічних антидепресантів, який спричиняє антихолінергічну активність останніх. Міансерин підвищує центральну норадренергічну нейротрансмісію шляхом α2-ауторецепторної блокади та пригнічення зворотного нейронального захоплення норадреналіну. Лікарський засіб зв’язується з серотоніновими рецепторами центральної нервової системи (ЦНС). Фармакологічні та електроенцефалографічні дослідження у людей підтвердили антидепресивну дію міансерину. Антидепресивна ефективність міансерину була підтверджена в плацебоконтрольованих дослідженнях. Було показано, що її можна порівняти із ефективністю інших антидепресантів, які зараз використовуються. Крім того, міансерин проявляє анксіолітичні властивості, покращує сон шляхом його поглиблення та подовження, що має особливе значення при лікуванні пацієнтів із тривогою або розладами сну, які виникають при депресивних розладах. Вважається, що седативні властивості міансерину пов’язані з його впливом на альфа1-адренорецептори та гістамінові Н1-рецептори.
Міансерин також добре переноситься людьми похилого віку та хворими на серцево-судинні захворювання. У терапевтичних дозах міансерин практично не проявляє антихолінергічної активності і практично не впливає на серцево-судинну систему. У разі передозування спричиняє значно менше кардіотоксичних ефектів порівняно з трициклічними антидепресантами. Лікарський засіб не взаємодіє із симпатоміметичними та антигіпертензивними засобами, дія яких зумовлена впливом на бета-адренорецептори (бетанідин) або ж альфа-адренорецептори (клонідин, метилдопа).
Показання
Депресивні стани різного походження.
Протипоказання
Підвищена чутливість до міансерину або до будь-якого компонента лікарського засобу.
Маніакальний стан.
Тяжкі порушення функцій печінки.
Застосування міансерину одночасно з інгібіторами моноаміноксидази (MAO).
Спосіб застосування та дози
Таблетки слід приймати всередину, запиваючи невеликою кількістю рідини, не розжовуючи.
Дозу лікарського засобу визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта.
Для дорослих рекомендована початкова доза Міарину становить 30 мг на добу. Дозу можна поступово збільшувати кожні кілька днів для досягнення оптимального клінічного ефекту. Як правило, ефективна добова доза становить 60 мг, максимальна — 90 мг.
Лікування пацієнтів літнього віку починати з дози 30 мг на добу. Дозу потрібно визначати індивідуально для кожного пацієнта. Нижча, ніж нормальна, підтримувальна доза може бути достатньою для отримання задовільної клінічної реакції.
Добову дозу можна розподілити на кілька прийомів або приймати один раз на ніч (враховуючи сприятливий вплив на сон).
Лікування відповідною дозою зазвичай приводить до позитивної клінічної відповіді протягом 2–4 тижнів. У разі незадовільної реакції дозу можна збільшити. Якщо відповіді немає протягом наступних 2–4 тижнів, лікування слід припинити.
Після досягнення клінічного поліпшення лікування доцільно продовжувати ще 4–6 місяців.
Припинення лікування препаратом у поодиноких випадках спричиняє синдром відміни.
Діти.
Міарин не слід застосовувати для лікування дітей та підлітків (віком до 18 років).
Для більш детальної інформації, ознайомтесь з інструкцією