+38 (044) 503-78-68, ул. Автозаводская 54/19 А, г. Киев, 04114

ГЛУТОКСИМ®

 

ЗАТВЕРДЖЕНО 
Наказ Міністерства охорони 
здоров’я України 
18.10.06 № 686  
Реєстраційне посвідчення 
№ UA / 5228 / 01 /01;  № UA / 5228 / 01 /02

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ГЛУТОКСИМ

(GLUTOXIM)

Загальна характеристика:

хімічна назва: біс-(гама-L-глутаміл)-L-цистеініл-біс-гліциндинатрієва сіль;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або слабо забарвлена рідина, без запаху або зі слабким запахом оцтової кислоти;

склад: 1 мл розчину містить глутоксиму 10 мг, 30 мг;

допоміжні речовини: натрію ацетат, кислота оцтова розведена, вода дляін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Імуностимулятори. Код АТС L 03 А Х 15.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Глутоксим є представником нового класу лікарських препаратів – тіопоетинів, що маютьмодулюючу дію на внутрішньоклітинні процеси тіолового обміну, який відіграє важливу роль у регуляції генетичних та метаболічних процесів у клітинах та тканинах.

Механізмом дії препарату є впорядкована ескалація редокс-стану клітин. Новий рівень редокс-систем та динаміки фосфорилювання ключових білків сигнал передаючихсистем та транскрипційних факторів, у першу чергу, імунокомпетентних клітин, обумовлюють імуномодулюю чий та системний цитопротекторний ефект препарату.

Препарат виявляє диференційований вплив на нормальні (стимуляція проліферації та диференціювання) та трансформовані (індукція апоптоза – генетично програмованої клітинної загибелі) клітини. До основних імунофізіологічних властивостей препарату належать: висока тропність препарату до клітин центральних органів імунітету та системи лімфоїдної тканини; посилення кістково мозкового кровотворення: процесів еритропоезу, лімфопоезу та гранулоцит о-моноцитопоезу; активація системи фагоцитозу, у тому числі в умовах імунодефіцит них станів, відновлення у периферичній крові рівня нейтрофілів, моноцитів, лімфоцитів та функціональної дієздатності тканинних макрофагів.

Середімунобіохімічних ефектів препарату слід відзначити: стимулюючу дію на каскаднімеханізми фосфатної модифікації ключових білків сигнал передаючих систем; ініціацію системи цитокінів, у тому числі ендогенної продукції інтерлейкіну 1, інтерлейкіну 2, фактора некрозу пухлини, інтерферонів, еритропоетину, відтворення ефектів

інтерлейкіну 2шляхом індукції експресії його рецепторів.

Фармакокінетика.

Препарат належить до групи природних метаболітів, що визначає особливості його метаболізму існуючими клітинними ферментативними системами. Після внутрішньом’язового, внутрішньо венного або підшкірного введеннябіодоступність перевищує 90 %. Відмічається лінійна залежність між дозою та концентрацією препарату в плазмі крові. Максимальна концентрація препарату вплазмі при внутрішньо венному введенні спостерігається протягом 2–5 хвилин, привнутрішньом’язовому – протягом 7–10 хвилин.

Максимальне захоплення препарату спостерігається в печінці, нирках, органах імуногенезу та гемопоезу, мінімальне – у жировій тканині. Після відновлювання препарату природними метаболічними системами клітини (в основному за рахунок ферментативного відновлювання у присутності глутатіонредуктази або неферментативно, за рахунок окислення сульфгідрильних

груп), можливе внутрішньоклітинне розщеплення продуктів метаболізму препарату до амін окислот або виведення у формі меркаптопуринових кислот. Упершому випадку вільні амін окислоти можуть бути використані як білковий будівельний матеріал або вступити в енергетичний метаболізм клітини. У випадку утворення меркаптопуринових кислот (головним чином, за рахунок кон’югації у присутності глутатіонтрансфер ази) відбувається виведення метаболітів у кров та остаточне видалення з організму нирками.

 Показання для застосування.

 Глутоксим застосовують для дорослих:

як засіб профілактики та лікування вторинних імунодефіцит них станів, асоційованих з радіаційними, хімічними та інфекційними факторами;

для відновлення пригнічених імунних реакцій та пригніченого станукістково мозкового кровотворення;

для підвищення стійкості організму до різноманітних патологічних впливів – інфекційних агентів, хімічних та/або фізичних факторів (інтоксикація, радіація, тощо);

як гепатопротекторний засіб при гострих та хронічних вірусних гепатитах (В та С) з ліквідацією об’єктивних ознак хронічного вірусоносійства;

для потенціювання лікувальних ефектів антибактеріальної терапії хронічних обструктивних захворювань легень;

для профілактики після операційних гнійних ускладнень;

у складі комплексної протитуберкульозної терапії тяжких поширених форм туберкульозу всіх локалізацій;

при резистентності мікобактерій туберкульозу до ліків;

для профілактики загострень хронічного гепатиту у хворих на фоні протитуберкульозної терапії;

для лікування токсичних ускладнень протитуберкульозної терапії.

Спосіб застосування та дози.

Препарат Глутоксим вводять внутрішньом’язово, внутрішньо венно або підшкірно.

Застосовують щоденно по 5 – 40 мг (на 1 курс – 50 – 300 мг) залежно від характеру захворювання. Як розчинник використовують ізотонічний розчин натрію хлориду або

5 % розчин глюкози.

При затяжних та важких формах гострого вірусного гепатиту В у поєднанні з противірусною або антибактеріальною терапією: 1 % розчин Глутоксимупризначають у добовій дозі 10 мг (1 ампула) протягом 30 днів.

Курсова доза становить 300 мг.

При хронічних вірусних гепатитах В у поєднанні з противірусною хіміотерапією:

У перший місяць лікування – 1 мл 1 % розчину Глутоксиму вводять щоденновнутрішньо венно. Тривалість курсу лікування становить від 2 до 5 місяців 3 % розчином Глутоксиму у дозі 1 мл 3 рази на тиждень внутрішньом’язово.

При припиненні прийому преднізолону, який був призначений при хронічних вірусних гепатитах, застосовують:

1 % розчин Глутоксиму 2 рази на тиждень внутрішньом’язово (понеділок, п’ятниця) або 3 % розчин Глутоксиму 1 раз на тиждень внугрішньом’язово (середа) у поєднанні зі зменшенням дози преднізолону по 5 мг кожні 5 – 10 днів.

Курс лікування – 3 місяці.

Після припинення прийому преднізолону можна рекомендувати продовження курсу Глугоксиму протягом наступних 3 місяців за тією ж схемою.

При алергічних реакціях на синтетичні аналоги нуклеозидів, які призначаються для лікування хронічного вірусного гепатиту, застосовують:

1 % розчин Глугоксиму 2 рази на тиждень внугрішньом’язово (понеділок, п’ятниця) або

3 % розчин Глутоксиму 1 раз на тиждень внутрішньом’язово (середа).

Курс лікування – протягом всього курсу противірусної терапії (6 – 12місяців).

При холестатичних варіантах хронічного вірусного гепатиту як препарат супроводу при стандартній противірусній терапії, застосовують:

1 % розчин Глутоксиму 2 рази на тиждень внутрішньом’язово (понеділок, п’ятниця) або

3 % розчин Глутоксиму 1 раз на тиждень внутрішньом’язово (середа).

Курс лікування – протягом всього курсу противірусної терапії (6–12місяців).

Побічна дія. У деяких випадках можуть спостерігатись незначне підвищення температури тіла (до 37,1 °С – 37,5 °С), болісність у місціін’єкції. При поганому суб’єктивному перенесенні подібної болісності Глутоксимвводять разом з 1 – 2 мл 0,5 % розчину новокаїну.

Протипоказання.

Застосування препарату протипоказано у випадках індивідуальної чутливості до препарату, при вагітності, у період лактації, дітям віком до 12років.

Передозування.

Про випадки передозування не повідомлялось.

Особливості застосування.

Не відомо.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Взаємодії між Глутоксимом та іншими препаратами не спостерігалось.

Умови та термін зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище +25 оС.

Термін придатності – 2 роки.

Контакты

Приезжайте:

ул. Автозаводская 54/19 А, г. Киев, 04114

 

Звоните:

 +38 (044) 503-78-68

 

Пишите:

info@zdravo.in.ua